«Аптечні технології парфумерно-косметичних засобів та БАД» є досить новою, а головне - дуже важливою дисципліною для майбутніх косметологів. Дана дисципліна включає в себе вивчення класифікації косметичних препаратів, основні і допоміжні речовини, які використовуються при їх виготовленні, а також технологію виготовлення косметичних засобів в умовах аптеки.

Вивчення даної дисципліни дозволяє розширити можливості працевлаштування класичного провізора і дає йому можливість працювати в косметологічних установах.

Мета та задачі дисципліни

Дисципліна викладається протягом другого семестру першого курсу, складається з лекційних занять і входить в нормативну частину навчального плану підготовки другого (магістерського) рівня для спеціальності 226 – «Фармація» денної та заочної форми навчання (спеціалізація технологія фармацевтичних препаратів). Відповідно до навчального плану закінчується екзаменом.
Мета дисципліни – забезпечити розвиток спеціальних компетентностей майбутніх магістрів, поглиблення, поширення та узагальнення отриманих теоретичних знань з новітніх технологій в фармації, придбання навичок творчого використання отриманих знань для прийняття практичних рішень по інтенсифікації і вдосконаленню технологічного процесу виробництва ліків.
Задачі дисципліни.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
сучасні технології виробництва лікарських препаратів та біологічо-активних домішок:
• основи створення пролонгованих лікарських форм (таблетки ретард, трансдермальні системи доставки);
• створення сучасних лікарських препаратів на основі моноклональних антитіл;
• створення проліків;
• збільшення стабільності гомогенних и гетерогенних лікарських систем;
• створювання ліків спрямованої дії;
• методи отримання іммобілізованих ферментних препаратів

В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:
• розробляти нові технології одержання фармацевтичних і косметичних інгредієнтів
• створювати трансдермальні терапевтичні системи
• отримувати іммобілізовані ферментні препарати
• отримувати ліпосомальні лікарські та біологічно-активні препарати та


1.2 Компетентності, знання та вміння

Під час лекційних занять та самостійної роботи магістранти набувають таких загальних та предметних компетентностей:
ЗК1. Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.
СК1. Здатність використовувати знання про сучасні тенденції розвитку та найважливіші наукові досягнення в області фармації.

РН1. Вміти використовувати методи та правила управління інформацією та роботу з документами за професійним спрямуванням. Володіти методиками та сучасними засобами інформаційних технологій.
РН11. Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.
РН14. Вміти чітко, послідовно та логічно висловлювати свої думки та переконання.
РН16. Вміти виконувати експериментальні дослідження на сучасному рівні та застосовувати дослідницькі навички в області промислової фармації.
РН18. Вміти здійснювати пошук, аналізувати і критично оцінювати наукову та науково-технічну інформацію з різних джерел.
РН20. Вміти визначати раціональну технологію виготовлення лікарських препаратів.
РН21. Вміти вибирати і обґрунтовувати технологічну і апаратурну схеми виробництва лікарських препаратів;
РН22. Вміти вибирати основне і допоміжне обладнання для здійснення технологічного процесу виробництва лікарських засобів.


1.3 Міждисциплінарні зв’язки

Дисципліна базується на компетентністях, отриманих під час вивчення таких дисциплін як: «Загальна хімічна технологія», «Процеси та апарати хіміко-фармацевтичних виробництв», «Теоретичні основи фармацевтичних технологій», «Промислова технологія лікарських речовин» та інших.

2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Дисципліна викладається протягом 2 семестрових модулів. Об’єм лекційного матеріалу (3 змістових модуля) розподіляється наступним чином:
семестровий модуль 1 – 2 змістових модуля;
семестровий модуль 2 – 1 змістовий модуль.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
Фармацевтичні технології

1. Перспективи розвитку фармацевтичної технології.
1.1. Першочергові задачі фармацевтичної технології.
1.2. Біофармацевтичні дослідження.
2. Створення жорстких та м`яких ліків
2.1. Отримання жорстких ліків.
2.2. Отримання м`яких ліків.
3. Отримання проліків.
3.1. Методи отримання проліків.
3.2. Ферменти які перетворюють проліки до ліків.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
Створення пролонгованих лікарських форм
4. Технології отримання таблетованих пролонгованих форм лікарських препаратів і БАДів.
4.1. Полімерні оболонки для поступового вивільнення активної речовини
4.2. Багатошарові таблетки
4.3. Допоміжні речовини для модифікації швидкості розпадаємості
4.4. Кінетика вивільнення активної речовини

5. Розробка трансдермальних лікарських форм.
5.1. Лікарські субстанції для трансдермального введення
5.2. Види трансдермальних систем
5.3. Полімери для трансдермального введення
5.4. Хімічні та фізичні посилювачі крізьшкірного введення

6. Иммобілізовані ферменти
6.1. Ферменти для іммобілізації
6.2. Методи іммобілізації ферментів
6.3. Природні носії для іммобілізації ферментів
6.4. Полімерні носії для іммобілізації ферментів

7. Мікрокапсулювання
7.1. Речовини для мікрокапсулювання.
7.2. Плівкоутворення з розчинів.
7.3. Плівкоутворення з розплавів.
7.4. Плівкоутворення в результаті поліконденсації та полімеризації.

8. Застосування мікрокапсульованих продуктів.
8.1. Переваги мікрокапсульованих продуктів.
8.2. Стабілізація нестійких препаратів.
8.3. Регулювання швидкості вивільнення препаратів.
8.4. Створення нових типів продуктів діагностичного призначення.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3
Нові технології одержання фармацевтичних і косметичних інгредієнтів

9. Ростові фактори та сфери їх застосування в медицині та косметології
9.1. Фактори роста тромбоцитів
9.2. Фактори роста фібробластів
9.3. Отримання та застосування факторів роста.

10. Моноклональні антитела та терапевтичні системи на їх основі.
10.1. Способи отримання моноклональних антитіл.
10.2. Антитело спрямована фермент-пролікарська терапія
10.3. Генно спрямована фермент-пролікарська терапія

11. Імунотоксини
11.1. Способи отримання імунотоксинів
11.2. Застосування імунотоксинів

12. Генна терапія
12.1. Генна терапія як новий вид лікарської терапії
12.2. Способи доставки генетичного матеріала в клітину
12.3. Носії для доставки генетичного матеріала

13. Генетична інженерія
13.1. Генетичная інженерія - сучасний спосіб отримання біологічно-активних
речовин.
13.2. Методи генетичної інженерії

14. ДНК-чіпи
14.1. ДНК-чіпи - сучасний метод діагностики
14.1. Методи отримання ДНК-чіпів

15. Системы спрямованої доставки лікарських речовин.
15.1. Ліпосоми.
15.2. Етосоми.
15.3. Нанокапсули.

======================================
Мета РГР – придбання навичок вибору оптимальних режимів і апаратурного оформлення процесів, творчого використання отриманих теоретичних знань з новітніх технологій в фармації для прийняття практичних рішень по інтенсифікації і вдосконаленню технологічного процесу виробництва ліків.

3. ЛІТЕРАТУРА
3.1 Основна література

1. Трансдермальное введение лекарственных препаратов: Монография. /И.А.Кравченко. - Одесса: Изд-во «Астропрінт», 2001. - 170 с.
2. Физико-химические основы усиления трансдермального введения лекарственных препаратов: Монография. /И.А.Кравченко, Андронати С.А., Ларионов В. Б. - Одесса: Изд-во «Астропрінт», 2002. - 224 с.
3. Биохимическая фармакология пролекарств: Монография. /Н.Я. Головенко, И.А.Кравченко. - Одесса: Изд-во «Екологія», 2007. - 360 с.
4. Фармакогеномика с основами фармакогенетики: Навчальний посібник. /И.А.Кравченко. - Одесса: Изд-во «Астропрінт», 2005. - 144 с.
5. Основы проектирования производств в химико-фармацевтической и биотехноло-гической промышленности: Учеб. для студентов вузов/ В.И. Чуешов, Л.А. Мандрыка, А.А. Сичкарь и др. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2004. – 460 с. (8экз.)
6. Надлежащая производственная практика лекарственных средств. Активные фармацевтические ингредиенты. Готовые лекарственные средства. Руководства по качеству. Рекомендации PIC/S/ Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. – К: Морион, 2001. – 472 с. (10 экз.)
7. Промышленная технология лекарств, том 1, 2. Чуешов В.И. и др. Харьков: МТК-Книга; Издательство НФАУ, 2002 (10 екз.)
3.2 Додаткова література

8. Краснюк И.Н. Фармацевтическая технология: Технология лекарственных форм. М.: Издательский центр «Академия», 2004.
9. Милованова Л.Н. Технология изготовления лекарственных форм. Ростов на Дону: Медицина, 2002 .
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення дисципліни – забезпечити розвиток спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, поглиблення, поширення та узагальнення отриманих теоретичних знань основ інформаційних технологій, найважливіших методів обчислювальної математики і використання персональних ЕОМ на підставі сучасних алгоритмічних мов з використанням цих знань при рішенні конкретних задач технології фармацевтичних препаратів.
Завдання вивчення дисципліни:
– вивчити теоретичні основи інформаційних технологій;
– знати архітектуру, загальний склад та порядок роботи персональних ЕОМ.
– знати сучасні алгоритми обробки інформації на персональних ЕОМ на підставі сучасних алгоритмічних мов з використанням цих знань при рішенні конкретних задач технології фармацевтичних препаратів;
– вміти проводити обробку інформації в навчальній лабораторії з використанням ПЕОМ;